Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає.
