Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Як заробив, так і відбудеш.
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Ні грач, ні помагач. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Пелена, -ни, ж.
1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила.
2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину.
Просияти, -я́ю, -єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною.
Ситце, -ця, с. Ум. отъ сито.
Чотирка, -ки, ж. Въ загадкѣ такъ названа нога. Чотирі чотирки, дві ростопирки, сьомий вертун.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта.
