Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. 3) Родъ игры. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ).
Зателе́па, -пи, об. Неряха. Осе ше зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, запаска теж, пояс аж по землі волочеться. Уже й вечір минає; а як вечір проминув, — зателепа прилинув.
Защити́ти Cм. защищати.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів.
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина.
Читальник, -ка, м. Читатель. Багацько читальників дожидається тієї книжки.
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок.
