Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс.
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок.
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. 4) Фаза луны. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Подай, подай крізь кватирочку руку! Ой одсуне спідню кватирочку. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Незвага, -ги, ж.
1) = Зневага.
2) = неувага.
Орля, -ля́ти, с. Орленокъ. Молоде орля та вище старого літає. Ум. орля́тко.
Проплакати, -чу, -чеш, гл.
1) Проплакать.
2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі.
Скомина, -ни, ж. Оскомина.
Сницарь, -ря, м.
1) Ваятель, рѣзчикъ.
2) Колесникъ, каретникъ.
