Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити.
Відправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться.
Зако́втати, -таю, -єш, гл. Постучать. Із ловів приїхав і в двері заковтав.
Золотопутий, -а, -е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. 2) = лускач.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ).
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Розумітися, -міюся, -єшся, гл. — на чому. Понимать, смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ. Він на тому не розуміється. Розуміється, як Мошко на перці.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Черчати, -чу, -чиш, гл.
1) = бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Черчит пінязми.
2) Журчать. Вода черчит.
