Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скибчастий

Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИБЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИБЧАСТИЙ"
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Дуяви́ця, -ці, ж. = завірюха. Вх. Лем. 412.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Забатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Связать лошадей рядами.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное. Желех.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. ЗОЮР. І. 146. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. леме́шик.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Украдьки нар. Украдкой. У крадьки не роби. Н. Вол. у.
Хазяїновитий, -а, -е. Хозяйственный, ведущій хорошо хозяйство. Хазяїновитий був покійник. Сим. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИБЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.