Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Канастас новенький, церква веселенька.
Льнува́ння, -ня, с. Собираніе попадьей съ прихожанъ льна и пр. даяній.
Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. летів одвукінь з Низу день і ніч.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Спродавати, -даю́, -єш, сов. в. спро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать, распродавать, распродать. Спродай, спродай, мій батеньку, сей вишневий сад. Купця найшов, спродав і гроші мені приніс.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Степове сіно.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
