Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скипець

Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИПЕЦЬ"
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Лима́нський, -а, -е. = лиманний 1. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережки промиває, а лиманські коси засипає. Грин. III. 592.
Мі́шаний, -а, -е. Смѣшанный.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Спишна нар. = пишно. Ой приїхав щиглик спишна, сів собі в саду на вигині. Чуб. V. 1127.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.