Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Вата, -ти, ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы.
Зоп'ясти, -пну, -неш, гл. = зіп'ясти, -ся.
Кваслина, -ни, ж.
1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща.
2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
Перемивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перемити, -мию, -єш, гл. Перемывать, перемыть. Миски перемила.
Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Підкушують людей на гріх. Біда польку підкусила, пішла полька за русина.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Цибух, -ха, м.
1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух.
2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Ум. цибушо́к.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
