Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися.
Зашпили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Суховій 2, -вія, м. Сухой вѣтеръ. Восточный вѣтеръ.
Тітка, -ки, ж.
1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя.
2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата?
3) Лихорадка. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка.
