Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скиба

Скиба, -би, ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Чуб. III. 389. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім. Г. Барв. 343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИБА"
Аме́рика, -ки, ж. Америка. Ком. І. 54. В Америці, коли правда тому, що пишуть, і вчені люде, і пани не цураються роботи. Левиц. І. 166.
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. ІІІ. 680.
Ніжно нар. Нѣжно. Ум. ніжненько.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Желех. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
Пшінка, -ки, ж. 1) = пшеничка 2. ЗЮЗО. II. 147. 2) Раст. Galium verum L. ЗЮЗО. І. 123.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Н. п. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі. Мир. ХРВ. 172.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.