Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скиба

Скиба, -би, ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Чуб. III. 389. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім. Г. Барв. 343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИБА"
Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Савул, -ла, савула, -ли, м. = осавул, осавула.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Упинити, -ся. Cм. упиняти, -ся.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. К. XII. 96. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. Шевч. 603. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. Гліб. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Мкр. Н. 32. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього. МВ. (О. 1862. III. 39).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.