Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Білорум'яний, -а, -е. Бѣлый и румяный. Личко білорум'яне.
Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Окаянний, -а, -е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла.
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл.
1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ).
2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини.
3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його.
Сукровиця, -ці, ж. = Сукроватиця. З мертвого пішла сукровиця.
Халасувати, -сую, -єш, гл.
1) = халасати.
2) Лакомиться.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.