Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скіко

Скіко мѣст. = скіки. Грин. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІКО"
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель. Міусск. окр.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.
Позначатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. І. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.