Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скимник

Скимник, -ка, м. Схимникъ. К. Бай. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИМНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИМНИК"
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Кох, -ху, м. Корзинка? коробокъ? Дівчата танцюють з парубками — тільки одляски йдуть, а музиці так кох і наскидають грошей. Г. Барв. 58.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Палити, -лю, -лиш, гл. 1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431. 2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби. Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. Люлечки палити. Грин. ІІІ. 652. 5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Розчумакуватися, -куюся, -єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.
Чорниця, -ці, ж. 1) = черниця. МВ. ІІ. 199. 2) Раст. Rubus caesius. Вх. Пч. II. 35.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИМНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.