Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються.
Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ум. жилбонька.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ.
Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Хліб глевкий, на зуби легкий. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман.
Нескінченно нар. Безконечно.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ.
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу.
Сторож, -жа, м.
1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю.
Хропка, -ки, ж. Въ выраж.: хро́пки дати. Умереть (грубое выраженіе). А тут горе! Син на 1-ій неділі хропки дав. Взяв та й умер.
