Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тижнювати

Тижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Проводить недѣлю, быть гдѣ либо всю недѣлю. Перевій жито сьогодня, а то тижнюватиме на току. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЖНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЖНЮВАТИ"
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Жаль I, -лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. Н. п. Піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет. 17. жа́лю завдава́ти, завда́ти, нароби́ти, начини́ти, жаль чини́ти, роби́ти. Причинять, причинить скорбь, печаль, горе. Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаваєш. Мет. 15. Як я тебе в військо дам, собі жалю я завдам. Макс. (1849), 96. Ой Галю, Галю, не роби жалю! Мет. 84. Молодії да козаченьки да жалю начинили. Лукаш. 68. 2) Жалость, состраданіе, сожалѣніе. І до мого горя ти жалю не маєш. Котл. Н. Полт. Ти не маєш жалю до рідної своєї дитини. Шевч. 293. Панська ляхівська сокира без жалю облупила, обголила милі гори нашої України. Левиц. І. 203. жаль бере, взяв, обня́в. Охватила скорбь, жалость, сожалѣніе. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. Взяв її жаль, як почула вона, що Ганна плаче. Левиц. І. Візьме матір жаль, вона й пошле останні гроші (синові). Левиц. І. 68. жалю́ по кісілю́! Пустяки! не стоитъ жалѣть. Ном. Ум. жальок. Ой ішов я лісом темненьким, надибав мене жальок тяженький. Гол. І. 295.
Метлю́г, -га, м. Раст. Apera Spica venti. P. Beauv. ЗЮЗО. I. 111.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29.
Округляти, -ля́ю, -єш, сов. в. округлити, -лю́, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.
Стереження, -ня, с. Карауленье. Левч. 56.
Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. Мил. 35. То-же жо́втий хробуст. ЗЮЗО. І. 118. б) Carduus crispus. Мил. 35. Cм. храбуст.
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЖНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.