Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тика

Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКА"
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Дубрівонька, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Колінкуватий, -а, -е. Колѣнчатый.
Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Табачок, -чку, м. Ум. отъ табак.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Турбук, -ка, м. = тербук. Браун. 14.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.