Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тика

Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКА"
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Дже́рга, -ги, ж. То же, что и запаска, но изъ неокрашенной шерстяной ткани натуральнаго цвѣта. Вас. 171. Cм. Дерга.
Джолґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Джигонути. От одна (oca) як джолґоне його. Мнж. 113.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала. Мет. 75.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага. Черк.у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.