Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око.
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить.
2) Выпивать, выпить. Вихилив ще дві чарки. Пили його горілку, поки до каплі вихилили.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Зашаруді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. Зашаруділа миша.
Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Спати, сплю, спиш, гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Спати, — аж пахне! или: спати, — аж гілля гне. Сильно хочется спать.
Утопати, -паю, -єш, сов. в. утопнути, -пну, -неш, гл. Утопать, утопнуть, тонуть, утонуть. Як утопає, сокиру даває, а як порятують, і. топорища жалує.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія.
