Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Гризани́на, -ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між їми гризанина.
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить.
Сопуха, -хи, ж.
1) Сажа.
2) Испачканная въ сажу рубаха, черная, какъ сажа. Росхристана сорочка-сопуха.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл.
1) Толочься на одномъ мѣстѣ.
2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною.
