Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків.
Мосці́вий, -а, -е. = мостивий. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати.
Подоривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и дорвати, но во множествѣ.
Подорожник, -ка, м.
1) Раст. а) Plantago major L. б) Plantago lanceolata L. в) Plantago media. г) Polycnemum arvense. г) Polygonum aviculare.
2) Дорожныя записки, записки путешествующаго.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. 2) Быть посаженнымъ. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю.
Припуск, -ку, м.
1) Допущеніе.
2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки.
1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ.
2) Маленькая тарелочка.
3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце.
Чарування, -ня, с. Волшебство, колдовство. Ум. чаруваннячко.
