Бляшаний, -а, -е. 1) Жестяной.
2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею.
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт).
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Золиш полотно. 2) Грызть голову. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш?
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду.
Обмахнути, -ся. Cм. обмахувати, -ся.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.