Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиркута

Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera. Драг. 6. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРКУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРКУТА"
Витоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).
Гуса́рка, -ки, ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Родъ теплой женской кофты. Славяносерб. у.
Зменшування, -ня, с. = зменшення. Н. Вол. у.
Куці-баба. Cм. ваба. Сим. 192. Мил. 52.
Ошмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. ошморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. ошморгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = Обшморгувати, обшморгати, обшморгнути.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Пораяти, -ра́ю, -єш, гл. Посовѣтовать.
Розумниця, -ці, ж. Умница. Шевч. 306.
Удяганка, -ки, ж. = удягало. Рк. Левиц.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРКУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.