Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Кач! Слово, употребляющееся при дѣвичьей игрѣ въ Бердовичко и означающее приказъ бѣжать: Кач дале, кач!
Ковтун, -на, м.
1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах.
2) Вообще сбившіеся въ комья волосы.
3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка.
Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти.
Порозвеселятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Развеселиться (о многихъ). Бач, як наші старі порозвеселялися.
Порозголошувати, -шую, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Принаджувати, -джую, -єш, сов. в. прина́дити, -джу, -диш, гл.
1) Приманивать, приманить. Принаджує моїх голубів. А дівчина громадила, козаченька принадила. Коли б літала пташкою, — був би золотим просом принадив.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила.
