Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги.
Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний.
Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Калинник, -ка, м.
1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною.
2) Кисель изъ калины.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми.
Скипатися II, -паюся, -єшся, гл. = скіпатися. Тут Катря моя гине, а тут чоловік скипається проти мене.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
