Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиква

Тиква, -ви, ж. 1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). Анн. 116. в) Cucurhita Melopepo. ЗЮЗО. I. 120. 2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Вас. 182. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Левиц. І. 204. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Грин. II. 153. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. Мнж. 2. В його така маненька тиковка і води вже трошки. Драг. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКВА"
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.  
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. І. 132.
Притаковити, -влю́, -виш, гл. Пріютить, помѣстить.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.