Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тило

Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛО"
Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58).
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу. Ном. № 14331.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили. Ном. № 12389.
Утруднити Cм. утрудняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.