Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тило

Тило, -ла́, с. Задняя часть чего, тылъ; хребетъ, спина. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛО"
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Добрести́, -бреду́, -де́ш, гл. Перейти черезъ воду. Бреди, старий, за Дунай по калину, як не добредеш, на твою душу згину. Чуб. V. 846.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Зану́рити, -ся. Cм. зануряти, -ся.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. Ном. № 10605. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. Ном. № 723. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Мир. Пов. II. 102. Є гроші, та не міняні. Грин. І. 91.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Стелюга, -ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.