Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилок

Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный. Вх. Зн. 20.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1. Рк. Левиц.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Навче́ний, -а, -е. Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.
Склеп, -пу, м. 1) Сводъ. 2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати. Чуб. V. 428. 3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Н. Вол. у. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Чуб. І. 294. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть? Шевч. 58. 4) Магазинъ, лавка. Гал. Ум. склепик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.