Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилок

Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
Запри́щитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ. Желех.
Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Обичайний, -а, -е. Обыкновенный. МВ. ІІІ. 124. Вх. Уг. 254.. Cм. звичайний.
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Розчолопати, -паю, -єш, гл. = розшолопати. Бач коли розчолопав, що воно й як діється. Волч. у.
Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости. МУЕ. III. 36.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.