Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирчак

Тирчак, -ка, м. 1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу. Мир. Пов. І. 112. 2) = тирч. Вх. Лем. 473. 3) пт. Crex Pratensis, дергачъ. Вх. Уг. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРЧАК"
Биндовий, -а, -е. Ленточный.
Вискребти Cм. вискрібати.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Лип'я́нка, -ки, ж. Порода грибовъ. Черк. у.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Розмуровувати, -вую, -єш, сов. в. розмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разбирать, разобрать каменную стѣну. Мнж. 42.
Розумниця, -ці, ж. Умница. Шевч. 306.
Шльонка, -ки, ж. 1) Овца силезской породы. 2) Шерсть этой овцы. 3) Мясо этой овцы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.