Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирша

Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. І. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРША"
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Мкр. Г. 4.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу. Гол. III. 11.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має. Камен. у.
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Пообполіскуватися, -куємося, -єтеся, гл. Ополоскаться (о многихъ). Тільки вскочили в воду, пообполіскувалися та й назад. Харьк. у.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.