Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирша

Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. І. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРША"
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Жа́тий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати. Чуб. V. 191.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Обтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Пооброблятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Окончить работу (о многихъ). Уже люде в полі пооброблялися. Богодух. у.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться. Вх. Зн. 61.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Укорпнути, -ну, -неш, гл. = уколупнути.
Хомевка, -ки, ж. = хомівка. Гол. Од. 27, 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.