Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилатий

Тилатий, -а, -е. Толстозадый. Не дай, Боже, який цей пан тилатий. Гайсин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛАТИЙ"
Баштанний, -а, -е. 1) Принадлежащій, относящійся къ бакшѣ. 2) баштанний дід. а) = баштанник 2. б) Чучело на бакшѣ для отпугиванія птицъ.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Калюх, -ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. І. 213.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий. Щог. В. 130.
Омоскалити, -ся. Cм. омоскалювати, -ся.
Приборкати Cм. приборкувати.
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить. Мет. 62. 2) Прибавлять, прибавить. Грин. III. 524. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Камен. у. Причинив собі роботи. Чуб. V. 215. Причини вам, Боже, віку. Фр. Пр. 85.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Шап'я, -п'яти, с. Шапочка. Біждеревочок — дівкам до кісочок, крутая м'ята — хлопцям за шап'ята. Гол. II. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.