Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тинина

Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИНИНА"
Вашеський Cм. вашецький.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Глимнути, -мну, -неш, гл. = глипнути. Як глимне він на мене, то аж холод по за шкурою ходить. Ном. № 3403.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Пелех, -ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив. Греб. 318.
Поперероблювати, -люю, -єш, гл. Передѣлать (во множествѣ). К. ХП. 38. Поперероблювали їх (церкви) на костьоли. Стор. МПр. 65.
Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.