Волод, -ду, м. Влажность.
Ковбаня, -ні, ж. Котловина или глубокая яма, наполненная водой. Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Ум. ковбанька. Ув. ковбанюга. Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки.
Комаха, -хи, ж. 1) Насѣкомое. 2) Муравей. Ум. комашечка, комашка. Ой летіла комашечка да по сонцю, припадала комашечка ік віконцю. Комашки! комашки! ховайте подушки, бо татаре йдуть.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. Ум. сагайдачо́к.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже!
