Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Сьогорішній очерет такий листатий. Тьохнув соловейко на листатому клені. Ум. листатенький. Любисток листатенький.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали.
Поверхничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ поверхниця.
2) Родъ вышивши.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Роздайко, -ка, м. Щедрый, много раздающій.
Розрипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто входить и выходить, отворяя и затворяя дверь.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив.
