Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирлувати

Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРЛУВАТИ"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Белебенити, -ню, -ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають. Черниг.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Колувати, -лую, -єш, гл. 1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує. О. 1862. IV. 23. 2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Чуб. І. 248. Волю колувати, як просто їхати та бідувати. Ном. № 11409.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Сміття, -тя, с. 1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила. Н. п. 2) Бранное: дрянь. Камен. у. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Г. Барв. 426. Ум. сміттячко. Чуб. V. 1112.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.