Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тиди-денця

Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИДИ-ДЕНЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИДИ-ДЕНЦЯ"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. І. 5.  
Любу́ня, -ні, ж. ласк. отъ любка. Хаюню, любуню, чи любиш ти мене? Pauli.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Повіднімати, -маю, -єш, гл. = повідіймати.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИДИ-ДЕНЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.