Змоклий, -а, -е. Промокшій.
На́волока, -ки, ж. = волока.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла.
Поналякувати, -кую, -єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Приков, -ву, м. Цѣпь. Три дні на прикові край пушки держав. Повпивались кайдани у ноги бідакам і в руки... Дознають на прикові короткім страшенної муки.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. На третій (день) як ушкварить дощ.