Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тий

Тий мѣст. = той.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЙ"
Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. І. 246.
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась. Конст. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Вітровина, -ни, ж. Раковина на деревѣ (болѣзнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий. (Залюбовск.).
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Нудити, -джу́, -диш, гл. 1) Наводить, нагонять скуку. 2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. Н. п. 3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. у. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав). Г. Барв. 455. 4) безл. Тошнить. 5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. Чуб. V. 5. 6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Кв. І. 11. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати. Мет. 38.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл. 1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Макс. Вкривав собі хату. Рудч. Ск. II. 92. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Мет. 23. Дніпр укрили байдаки. Шевч. 56. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку. Чуб. 2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого. Ном. 3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває. Грин. III. 623.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.