Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна.
Натушкувати, -ку́ю, -єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Пошморгати, -гаю, -єш, гл.
1) Подергать.
2) Очистить пеньку отъ кострики.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). 3) соб. Штундисты.