Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирхати

Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРХАТИ"
Бодячок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польовий. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Волосний I, -а, -е. Волосной. Драг. 24.
Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Зт.. Cм. ст..
Коваляк, -ка́, м. Навозный, лошадиный жукъ. Geotrupus stercorarius. Вх. Уг. 245
Мі́шаний, -а, -е. Смѣшанный.
Полотніти, -ні́ю, -єш, гл. Блѣднѣть, дѣлаться бѣлымъ какъ полотно.
Розгородити Cм. розгорожувати.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.