Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Дото́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дотопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавкѣ). 2) Дотапливаться, дотопиться (въ печи).
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Рум'янцем закрасилася живим.
Засліпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Ослѣпляться, ослѣпиться. І блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Пожать (во множествѣ).
2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється.
Розіднити Cм. розденати.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
