Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тижбір

Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЖБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЖБІР"
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый. Сим. 59. Вх. Зн. 62.
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ. Радом. у.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. Чуб. III. 110. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЖБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.