Випинатися, -наюся, -єшся, сов. в. випнутися и вип'ястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Выпяливаться, выпялиться, выпячиваться, выпятиться, выставляться, выставиться впередъ. Його живіт страшенно випнувся, як здоровий гарбуз.
Возрости-літ, нар. Взрослыхъ лѣтъ. Він возрости-літ пішов у москалі.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. До порогів недалеко, знакома дорога. Знакомі люде дохожали улицею. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Півсеток, -тку, м. Штука холста около 50 аршинъ (локтей). Нехай вона раненько не встає, лянної куделі не спродає, най великих півсетків ізбиває. Нема Солохи білить півсеток.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Тварь, -рі, ж.
1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі.
2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Ум. тварючка.
