Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тин

Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Знічев'я нар. = знечев'я. Гліб. 3.
Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Нідра, -дер, с. мн. Встрѣчено въ выраженіи: пійти́ по нідрах = піти по нишпорках. Cм. нишпорки. Мнж. 168.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Січка, -ки, ж. 1) Рѣзка изъ солоны на кормъ скоту. Коли копі їдять і набік глядять? — Як січку їдять. Ном. № 5090. 2) Монисто изъ коралловыхъ обрѣзковъ.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.