Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тин

Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Альто́вий, -а, -е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Шевч. 77, Коні вороненькі ноги утомили. Шух. І. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.