Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тин

Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИН"
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Питися, п'юся, п'єшся, гл. Питься. Горілка не п'ється. Чуб. V. 420. не до тебе пилося. Не къ тебѣ обращались, не о тебѣ рѣчь. Ном. № 9581.  
Родитися, -джу́ся, -дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Ном. № 4600. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця. Ном. № 347.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.  
Штомпель, -ля, м. Часть витушки. (Cм.). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.