Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирвовий

Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРВОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРВОВИЙ"
Будра, -ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. Cм. росхідник.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Занепа́лий, -а, -е. Слабаго здоровья, съ надорваннымъ здоровьемъ. Я убогий, занепалий од самої молодости. К. Псал. 203. Його жінка така замліла та занепала. Мир. Пов. II. 53.
Іс- Всѣ слова, начинающіяся приставками із, іс и не находящіяся здѣсь, Cм. на буквы з и с.
Крюк, -ка, м. 1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях. Стор. МПр. 129. 2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро. 3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Шевч. Ум. крючо́к.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький. Гол. II. 219.
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРВОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.