Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тирса

Тирса, -си, ж. 1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИРСА"
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродита женскаго рода. Е. 3. VIII. 112.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Ополювати, -люю, -єш, сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Драг. 331. Він надходиш десь так вночі, фучит. Драг. 331.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИРСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.