Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тикання

Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИКАННЯ"
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає. ЗОЮР. І. 16.
Слизько нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ном. № 8792. Ум. слизенько, слизьке́нько.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить. Ном. № 8340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.