Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тинянка

Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИНЯНКА"
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці. Г. Барв. 419.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе. Ном. № 2740.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. Ном. № 421.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Підвечірковий, -а, -е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Товаришування, -ня, с. Товарищескія отношенія.
Утікач, -ча, м. Бѣглецъ. ЗОЮР. ІІ. 97. Сим. 74. Голяк, втікач, приплентач, ланець. Котл. Кн. IV. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.