Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тижник

Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЖНИК"
Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Шух. І. 194. Также какъ часть мотовила. Шух. І. 150. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. І. 299. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. Шух. I. 166. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.). 6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.
Гірний, -а, -е. Горный.
Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Перебанувати, -ную, -єш, гл. Пережить, перенесть что-либо горестное. Ой я тую зиму борзо не перезимую, ой я свого миленького не перебаную. Гол.
Пришивний, -а́, -е́ Любящій шить. Там така пришивна, що від шиток не одірвеш. Г. Барв. 215.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок. Ном. № 4602.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.