Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий.
Догнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Обповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив.
2) Пеленать, спеленать.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ.
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Увірванець, -нця, м. = увірва.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями).
Чорнокорінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L.
