Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи).
Обнести Cм. обносити.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити.
Скука, -ки, ж. Скука. Тобі од скуки тілько ловити мух.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
