Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́!
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Пороскраювати, -краюю, -єш, гл. Тоже, что и роскраяти, но во множествѣ.
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Проблукати, -ка́ю, -єш, гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину.
