Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тискавиця

Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСКАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИСКАВИЦЯ"
Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Звиш нар. Выше; свыше.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2. Чуб. III. 103.
Обварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обваритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИСКАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.