Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупішати

Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІШАТИ"
В'язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в'язові. Макс.
Гила, -ли, ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Ланцюговий, -а, -е. Цѣпной.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Чуб. V. 124. Ум. риночок. Мет. 281.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.