Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупити

Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПИТИ"
Безсонний, -а, -е. Безсонный. Безсонна ніч. Левиц. Пов. 260.
Бісота, -ти, ж. Власть нечистой силы; волшебство, колдовство. Бѣл.-Нос.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити. Міусск. окр.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.