Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ.
Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia.
Обтинати, -на́ю, -єш, сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла.
Перегледіти Cм. переглядати.
Погріти, -грію, -єш, гл.
1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє.
2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. Впослідити мене ніхто не схоче. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Наша кохана мова зосталась упослідженою.
