Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотіння

Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІННЯ"
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Приладнати, -ся. Cм. приладновувати, -ся.  
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. Ум. пучечок.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Ном. № 11331. Хріп на всю хату. Левиц. Пов. 177. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.