Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркенин

Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИН"
Досві́дчення, -ня, с. Убѣжденіе.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Запанібра́та нар. Фамильярно.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Ми́ршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Полупетро, -ра, м. День 30 іюня, соборъ дванадесяти апостоловъ. ХС. І. 77. Маркев. 15. Це діялось на Полупетра. Закр.
Сповити Cм. сповивати.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКЕНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.