Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркенин

Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИН"
Бжів, -ва, м. = чміль. Вх. Пч. І. 5.
Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Відроскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить въ довольствѣ, въ роскоши. Це вона там одроскошує. Пирят. у.
Гуля́тоньки и гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Ніцька прилаг. Въ выраженіи. ніч ніцьку. Всю ночь. Ном. № 7789.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКЕНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.