Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье.
Погонити, -ню, -ниш, гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Роздарити Cм. роздарувати.
Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш, гл. Крикливо и быстро разговаривать.
