Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турбування

Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБУВАННЯ"
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. О. 1861. XI. 44. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив. АД. І. 218. 2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. АД. І. 173. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону. Волч. у. 3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою. Мир. Пов. І. 137.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало. Г. Барв. 530.
Сяння, -ня, с. Сіяніе.  
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Хлопійко, -ка, м. То-же, что и хлопець 2. За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? Мил. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРБУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.