Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туриця

Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРИЦЯ"
Безодмовність, -ности, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. ІІІ. 80.
Лі́пшати, -шаю, -єш, гл. Улучшаться, хорошѣть.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти. Лубен. у. Мирг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.