Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туриця

Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРИЦЯ"
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана. Чуб. V. 811.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный. Желех.
Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.