Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туриця

Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРИЦЯ"
Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.
Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая. АД. II. 5.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Демокра́т, -та, м. Демократъ. Не вподобав демократ русин свого давнього панства. Г. Барв. 426.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Левиц. І. 13. Шух. І. 115. Обізвалось два ангела у притворі. Мил. Св. 20.
Сконання, -ня, с. Кончина.
Усесвітній, -я, -є. 1) Всемірный. Перед нами море всесвітньої науки одкривалось. К. XII. 96. Святої правди і любови зоря всесвітняя зійшла. Шевч. 603. 2) Всеобщій. Всесвітній кум і сват. Гліб. 3) Извѣстный всему свѣту. Якась старая баба, знахурка всесвітня. Мкр. Н. 32. Дам тебе за князя, чи за графа, за багатиря всесвітнього. МВ. (О. 1862. III. 39).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.