Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турба

Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРБА"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане. Конст. у.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.
Оберега, -ги, ж. 1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби. 2) Предосторожность.
Паршивий, -а, -е. 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.