Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотіти

Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Бемкати, -каю, -єш, гл. 1) = бамкати. 2) Метаться въ разныя стороны. Вх. Зн. 2.
Блазенство, -ва, с. Шутовство, дурачество. Ном. № 8108. Йому все блазенство в голові. Гордуєш хирного ума блазенством. К. Дз. 21.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався. Лис.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Мазунча́, -чати, с. Балуемый ребенокъ, любимець. Ум. мазунчя́тко.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.