Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотіти

Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Да́чка, -ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. І. 51.
Док Cм. доки.
Дроби́нниця, -ці, ж. Женщина, присматривающая за домашней птицей.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нагетьманува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Долго побыть гетманомъ.  
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши. Черк. у.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.