Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотіти

Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»! Мир. ХРВ. 9.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Ном. № 5336. Заманулось їсти старенькій. Г. Барв. 370.
Карно нар. Наказуемо.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Лотр, -ра, м. Воръ, разбойникъ, грабитель, бездѣльникъ, плутъ, негодяй. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. Ум. ло́трик.
Насвари́ти, -рю́, -риш, гл. Погрозить — словами или дѣйствіемъ. Я йому казав, щоб він не бунтувався у холодній, а він давай мене лаяти та ще й палицею насварив, піднявши її вгору. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Війт насварив на мене. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.